Далеко ми від рідного краю, але ми живемо життям України. Нас розстрілювали разом із Майданом, нам ночами сниться ця проклята війна, що забирає життя найкращих синів нашого народу. Ми в тривозі просинаємося зранку і шукаємо інформацію , нас мучить питання , чим живе Україна останні години, так-так іменно години, бо так різко змінюються події, поки що дуже трагічні для нас, інформація болюча. Єдине , в чому впевнена я, не можна падати духом, правда переможе, та ніщо добре не приходить саме собою, треба боротись, треба платити, Плата надто висока, розум відмовляється сприймати реальність, настільки все жорстоко. Дорогі мої співвітчизники, гуртуймося в цій нелегкій боротьбі, відкиньмо запитання, що робить уряд, роблять все можливе, хоч через трагічні помилки проходять, Кожен із нас запитаймо себе- а що зробив я? Повірте. це тільки так здається(а що можу я?) , ми разом, згуртовані можемо багато. Дякувати Богу, в Мурсії організувалась ефективна група АРМІЯ SOS-молоді хлопці і дівчата хочуть згуртувати нас, організувати поміч армії. Хочу розказати показовий випадок, який показує нас збоку, Пані Стефанія Чорна стояла на вулиці із закликом до Іспанців допомогти нашій армії. У поставлену коробочку люди, чиє життя іде мирно і спрогнозовано, захищені державою люди проходили майже байдуже. Наша українська жіночка каже,-Та не хотять іспанці грошей давати..-Галю, та я знаю напевне, що ти для своєї країни не дала ще ні однієї копійки! а там твої діти, твоя мама, твоя хата, то які претензії із твоїх вуст до них?! Не будьмо осудливими і байдужими, нас є багато, і якби навіть подав кожен, то була б сума! Але дякувати Богу є серед нас і далеко не байдужі люди, які багато зробили, це ті люди, яких я уже назвала, це наші перевізники, які безкоштовно перевозять одяг нашим бійцям, медичні засоби, Хочу подякувати таким вірним українцям, які боряться на невидимому фронті, Хочу подякувати їм за їхню працю і ініціативу, хочу подякувати безпосередньо організатору групи по допомозі медичними препаратами, Нашим госпіталям не вистачає навіть бинтів! Молода, енергійна жіночка, яка так і всі має свої життєві клопоти, знаходить час збирати кошти поміж наших небайдужих людей( в основному посеред друзів), закупляти щось по проханню із України, відсилати. До цієї групи долучилась Апостольська група жінок, що діє при нашій церкві, вони зібрали 700Є для закупівлі перев*язочних матеріалів. Допомогла і іспанська родина Олесі Юсипів, ці люди медики. Особисто я вдячна усім, хто купив мою надруковану поетичну збірочку *Мережка з терну і півоній*, усі кошти віддаю на допомогу госпіталю. Україночки в Мурсії, хто володіє поетичним талантом, видали збірочку *Українська Мурсійська родина*, яку можете придбати при церкві, кошти теж направляємо у наші госпіталі.

Maria Khrystonko:

У єдності народу-наша сила.

У єдності народу наша сила,
У єдності здолаєм супостата,
Підтримай друга ти і брата
Гуртуймося, як Бог нам заповів!

Повниться стогоном українська земля,
Сльозами матерів і кров’ю синів полита,
В наш край прийшла ота Орда,
Крові попила світові, але усе не сита,

Чорний правителю, царе війни жорстокий,
Що на Україну меч і зуби нагострив,
В борні з тобою наш нарід не одинокий,
Ти світ увесь до боротьби тої сплотив.

Гуртуймося вкраїнці в боротьбі,
На шалях правди важим власним внукам долю,
Хоч Правда боса йде і по стерні,
Не буде ворог диктувати нам свою волю

І переможе Правда, з нами Бог,
Із нами світ, що хоче в мирі жити,
Всі разом ми прийдем до перемог,
Не віддамо Росії України долю нам вершити!

Джерело