Найчарівніша і найпрекрасніша пора року – весна, з життєдайним теплом якої воскресає природа, благотворяться почуття людини, пробуджуються нові прагнення й сподівання. Кожна пора року має свої особливості, свою красу, але жодна з них не оспівана так весело й ніжно, як весна.

Тому й не дивно, що всі світлі й найбільші празники люди святкують навесні , серед яких Свято Христового Воскресіння та Свято Матері, яке святкуємо у другу неділю травня, що вважається місяцем Пречистої Діви Марії. До Матері Божої звертаються християни, просячи заступництва і допомоги. У травні, коли природа Мати виряджає свою доню Землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці й радості, люди висловлюють подяку материнській самопожертві і відзначають День Матері.

Найперше слово, яке вимовляють діти - це слово "мама", і вже за цим святим і найріднішим словом діти навчаються інших слів своєї рідної мови. Мама, матінка, матуся... Чи є на світі слово більш прекрасне і ніжне? У мами щира душа, добрі й ласкаві руки, найвірніше і найчутливіше серце - в ньому ніколи не гасне любов, воно ніколи не залишається байдужим...

Кожна людина в своєму житті має три матері - Мати Божу Пречисту Діву Марію, мати –Батьківщину та рідну Неньку. Мати Божа – єдиний притулок для грішників, потіха у журбі, надія у розпачі. У Ній – відвічна туга людини за материнською ласкою, любов’ю, посередництвом. Тому не є дивним, що люди горнуться до Неї – втомлені, скривджені, обтяжені. Вона є єдиною, у кого можна знайти поміч, потіху і порятунок. Її потребує кожна душа, Її потребує усе людство у всі часи та за будь-яких обставин. Разом з нею ми побачимо Ісуса та полюбимо Його, а тоді Він нам об’явить, що означає для Нього та для нас те величне і пречудне ім’я – МАРІЯ.

У кожної людини є своя Ненька-Батьківщина. Там, де ми народились, де жили наші батьки, дідусі, прабабусі, там корінь нашого роду, - що сягає давнини. Для нас Україна - це ще одна мати - мати-Батьківщина. Коли буваєш далеко від рідної домівки, то любов до свого отчого дому, до своєї Батьківщини стає ще сильнішою. А багато наших українців змушені жити далеко за межами рідного дому. Вони покидають рідний край, наче птиці, з великим сумом. В чужих краях, як птахи, тужать за Батьківщиною. А свою любов до рідної Неньки-України виливають у віршах, піснях, які повиті невимовною тугою за рідною землею. Коли Василь Симоненко каже своє заповітне: "Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину..." - то безпомилково ця мати і є образом України.

Прекрасно і так ніжно звучить слово «мама». Це слово всім знайоме з дитинства, з тих ранніх колискових літ. Мамині руки, мамина молитва, материнський погляд, материне слово…І вдень, і вночі, як тільки розплющите оченята, ви бачите усміхнене журливе матусине лице. Руки матері ніколи не знають спочинку, вони миють, купають, подають страви, матусина дбайливість вартує над хворою дитиною, її очі з гордістю дивляться на здорове та веселе дитя. Матінка вчить дитину робити перші кроки, навчає слова вимовляти і далі піклується та журиться своєю дитиною. І такі всі матері світу, люблять своїх дітей і життя готові віддати за їх щастя. Ріднішої від любої неньки немає нікого на світі. Скільки у неї справ, скільки щодня турбот! І як мало радості. Пам’ятаймо, що посмішка допомагає мамі жити. То ж будьмо такими, щоб частіше посміхались наші мами. Тому не забуваймо казати мамі гарні і теплі слова не лише в день її свята, а робімо це кожного дня.

Найближчі, найдобріші, найкрасивіші і наймиліші Мами у світі! Ваші очі супроводжують нас, дітей, у далеких життєвих мандрах, Ваша материнська ласка гріє нас все життя аж до старості. Вас створив Бог на цій грішній землі для краси і щастя, щоб Ви дарували життя і були продовжувачем роду людського. Схиляю низенько сьогодні я свою голову перед образом тих біловолосих наших бабусь і матерів, перед терпінням і печаллю за своїми дітьми-заробітчанами. Дай Вам, Боже, діждатись ще тієї пори, коли чисте синє небо зігріє Ваші страждальні душі і теплом своїм зменшить болі Ваших сердець, а перед Вашим поглядом зацвітуть сади, заколосяться ниви добірним зерном і в чистому мирному небі розіллється нескінченне соло неперевершеного степового співця – жайворонка. Вітаю також усіх матерів , які заради усмішки своєї кровинки змушені працювати і жити на чужій землі. Щастя, здоров’я всім Вам, дорогі Матері!

Оксана Вірста